Тексти пісень

Переклад українською

Translation by Anton Bozhuk

Sanri / Омана

Зсередини

мізки мої

регіт рве,

йде кожна в танок

стіна…

До чого

побоювання

призведе?

Мов крижаніє серце,

не по собі

стає…

Хтось наче кров мою п’є,

Тільки душі не вб’є…

Спасіння нема!..

Rituel / Ритуал

[ Порожньо,

все знищено…]

Віджени свій страх,

Наче тих комах!

Відкинь біль цей,

Ходи до танцю!

Monoton / Монотонність

Ми були посеред

небесних сфер,

твоя рука

мою вхопила –

і тепер

ми падаємо

Із-під небес –

не знали, що таке

відбудеться з нами,

це кінець…

Пропащі душі

вітер далі все жене –

і хто вже згадає

тебе й мене?..

Все не вічне, усе мине…

Kasvetli Kutlama / Несвітлий маскарад

Поглине колір

будь-який

чорна діра,

розчинить звуки всі вона…

Гнилих наскрізь душ

несвітлий [той] маскарад

іде без радості

в нікуди –

й мене

вічне те

небуття

на дні

пригорне…

Insanlar / Люди

Нащо вам

молитви на вітер,

нащо вам

у бруд чобітьми

затоптувати квіти…

Нащо вам

на вітер молитви,

нащо вам

темряву хвалити…

Ця уся краса

полине в небеса,

всіма зневажена

і втрачена…

Ця уся краса

полине в небеса,

ніщо – її ціна,

ніщо – вона…

Belirdi Gece (Musallat) / Ніч настала (Привид)

Мовчи,

не кричи

сьогодні вночі,

мовчи,

не кричи,

згасло світло свічі –

не знає ніхто,

не чує ніхто,

не бачить ніхто…

Ruh / Душа

Я не янгол,

я не сатана –

поклич мене,

коли ти одна;

я не янгол,

я не сатана –

душу можу

випити до дна…

Я належу лише ночі,

я нічий,

та на лівім білосніжнім

твоїм плечі

спокій можу я здобути,

довкола обкрутившись,

ніби змія –

і ти моя…

 

Kemir Beni / Самоїдство

Днями, місяцями

я – жива руїна,

на землі цій сам я,

мов жива руїна…

Втеча до екрану

від життя рутини;

доля невблаганна,

я – жива руїна…

У пітьмі зникаю,

та ж в очах картина;

виходу немає,

я – жива руїна!

Bozbulanik / Похмура сірість

Закривавлені мої руки,

в очах твоїх глибока ніч:

в їхню порожнечу лине крик мій –

без сенсу і марно так…

Для мене сонця більш нема –

поглинула мій світ пітьма…

Soluk / Блідість

Іди до нас

в останній раз,

геть від ідолів

до світла…

Що вивчив – не забувай,

свій шлях шукай,

не нахиляй

голови

перед нікчемами!

Будоване

розвали

своєю рукою –

не чекай, коли воно згниє;

те, що не вічне – давно не твоє,

ні, не твоє…

Asimilasyon / Асиміляція

Чума!

Коли сам не захистився – порятунку тобі нема!

Пильнуйся від шкідників

і не копай собі могилу сам – он вже зійшла зоря!

Під сонцем голови киплять,

звідусіль летить

божевільне виття –

“Асиміляція”!

О ні!

Усіх несхожих буде знищено –

наказ видано…

Uzakta / Де ти була?..

Темрява

нежива,

сонце в ній

начебто догора…

Де ти була?

Не прибула,

не обійняла,

не забрала…

Немовби став я кам’яний –

ти ж мене зміни…

Narin Yalnizlik / Ласкава тиша

Коли вимикаю телевізора,

коли всі звуки згасають,

коли тіні нарешті додолу впадуть –

я сам

у тиші

ласкавій…

Коли з вечора й до ранку

уникаю тих, чиї серця мов камінь,

коли опускаю фіранки –

я сам

у тиші

ласкавій…

Hayaller? / Мариться?

Розвіялось, немов туман,

усе, що тільки я мав –

міць втратила

рука моя…

В омані я –

чи то було, чи ні?

Скажи мені…

Чуєш голос мій?

Бачиш образ мій?

Чуєш голос мій,

чи вже, може, ні?

Бачиш образ мій?

Скажи мені…

Katarsis / Катарсис

Пробач, пробач,

я благаю (біля ніг),

пробач, пробач,

я прохаю…

Ти в моїх

мріях

і у снах,

і поблизу

уночі

лише ти…

Те, що є весь час

знов і знов для нас…

Uctu Belirsizlige (Там, де вітер)

Далі йду

самотньо, як і завжди.

Потоками дощ

змива твої сліди…

Світлою

здалася ти мені;

секунда –

і стрімко ти

летиш у сонця промені…

О, не йди

з днів моїх сумних…

Ось ти вже йдеш –

а я залишив небо

і в ньому тебе,

там, де вітер…

Gercekten Ozleyince (Справжній сум)

Як же так – один ти вже…

Ціна за все

у житті є,

за кожний крок, який

ми зробили:

вона – розміром у самотність…

І тільки так, і тільки так…

Як же так – один ти вже…

Право на свій вибір

усі мають,

бо вони такі, як я,

бо вони такі, як ти…

Люди всі ходять тими ж дорогами,

та вони говорять різними мовами…

І тільки так, і тільки так…

Як же так – один ти вже…

Yanimda / Ти в мене є

Не зрозумів ніхто й не взнав,

що в мене ти тепер є;

нехай це лиш примарний знак –

ти є, навіки моя…

І сталось так, як я чекав…

Kuruyordu Nehir / Пересохле джерело

Знов я так і не зумів

старих позбутись почуттів –

але зникла мрія та, що була

ковтком води з сухого джерела…

Несе минуле голоси –

на них вже не відповіси…

Відлетіла мрія та, що була

ковтком води з сухого джерела…

Durdu Dünya / Хай світ завмре

Блукаю цілу ніч

порожніми вулицями –

там, де бракує удень

кисню легеням моїм…

Туман вологою вкрива

бруковані шляхи…

Торкнутися б твого плеча

на мить одну хоча б –

щоб світ завмер,

пішов з-під ніг

у небуття –

я хочу знов

прожити ці відчуття…

Хай світ зупиниться

й летить у небуття –

приходять знов

у мрії ці відчуття…

Прибило вітром до берега –

забрала компас вода,

не знає ніхто, де я,

і кисню в легенях нема…

Туман вологою вкрива

бруковані шляхи…

Торкнутися б твоїх плечей,

подалі від чужих очей –

щоб світ завмер,

пішов з-під ніг

у небуття –

я хочу знов

прожити ці відчуття…

Хай світ зупиниться

й летить у небуття –

приходять знов

у мрії ці відчуття…

Хай зникне все,

хай будемо лиш ти і я –

щоб знов і знов

прожити ці почуття…

Хай зникнуть всі,

залишимося ти і я –

приходять знов

у мрії ці відчуття…

Disko Anksiyete / Панічне диско

У глибокім сні

дихати ні́чим мені,

нічи́м не поворушить,

моє тіло тремтить – щомить…

Серцебиття

рве душу на шмаття,

усе тіло щемить,

воно далі тремтить – щомить…

Примари, куди не глянь

кружляють зловісно

у панічному диско!

İzole / Ізоляція

Перед очима все закрила темрява –

у безодні неначе;

з небес у пекло несподіваний провал

я пережив – і плачу…

Ніч із днем у танці

спокійно-загадковім,

ніч із днем у танці

між статуй мармурових…

La Maldad / Негатив

Все, що відчуваю –

порожнеча;

все, що відчуваю –

лише заціпеніння.

Я спостерігаю

за тонкими контурами

тіней ритмічних,

котрі прикрашають стіни.

Негатив

по п’ятах,

негатив

попереду.

Дав волю собі

я уночі – побачимо…

Від звуків страшних

здригнулася підлога

і стіни колір свій змінили

на темно-червоний!

Негатив

по п’ятах,

негатив

попереду.

Спітнілий весь,

зі сну повертаюсь

у цей реальний світ,

де тіні продовжують

свій про́клятий танок.

Renksiz / Знебарвлення

Ті чудові дні

назавжди

залишилися в тіні –

ними мариш ти…

Мрії наші руйнуючи,

хижий час

невблаганно усупереч

марнує і нас…

Порятуй мене

від знебарвлення[,

знеособлення]…

Sonbahar / Осінь

На що чекаю я?

Туман в очах моїх –

восени

час мені

в чотири стіни,

знов у сни,

без межі –

у міражі,

де я кричу –

хто б почув…

Де подітись від страхів?

Вогнище вітер злий згасив…

У міражі – нема межі;

я знов кричу –

хто б почув…

Girdap / Вир

Я залишився один

серед старих руїн;

десь віддалік –

лише глузливий сміх.

Все життя

йде стрімголов

у вир;

незворушно затих

я у полоні моїх

зневір…

Yükseliyor Deniz / Морський приплив

Спустошені шляхи покинуті

невтомний дощ повідмивав.

Застиг у розпачі краєвид –

знекровлено поблід;

де всюди сміх лунав –

гуляє лиш луна…

І надійшов морський приплив –

собою той край накрив,

де більш життя нема…

Ağıt / Елегія

Готовий заповіт,

позаду всі гіркі жалі,

ближче до зірок

душа злетить,

тіло ж упокоїться

в землі…

Прощається

з живими ця душа –

в останній раз

посеред вас…

Advertisements